Конфлікт – це нормально

      Конфлікт – це (від лат. сonflictus – зіткнення) – зіткнення протилежних інтересів, поглядів, оцінок, цінностей.

     Суперечності, що виникають у результаті зіткнення таких відмінностей, сприймаються учасниками як несумісні з їх власними. Це супроводжується спробами примусового нав’язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства.

    Якщо конфлікти сприяють прийняттю обгрунтованих рішень і розвитку взаємовідносин, то їх називають конструктивними.
Конфлікти, що перешкоджають ефективній взаємодії і ухваленню рішень, називають – деструктивними.

Життя без конфліктів – це ілюзія. Варто зрозуміти, що конфлікт – це нормально. Усі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Негативні почуття, так само як і позитивні, потребують вираження та обговорення.

Якщо не виявляти відкрито своїх почуттів і потреб, або робити вигляд, що не помічаємо їх, це ще не означає, що вони десь зникають. Вони залишаються «всередині» і починають виявлятися іншими способами. Тож проблеми потрібно вирішувати, але «мирним» шляхом, без шкоди для оточуючих людей.

     Конфлікт буває перевагою для тих, хто вміє правильно ним користуватися, й шкідливий для тих, хто не вміє поводитися в конфлікті.

     Я-висловлювання – форма висловлювання, коли людина говорить про свої наміри, своє бачення, свій стан і свої почуття, намагаючись не зачіпати і не звинувачувати оточуючих.

Це хороший прийом, що пом’якшує конфлікт і попереджає конфліктні ситуації. Проте потрібно бути обережним: якщо цей прийом застосовувати бездумно, він буде конфліктам не запобігати, а множити їх.
Уникайте “Я-висловлювання”, коли ви в сильному негативі, і частіше використовуйте “Я-висловлювання”, коли вас переповнюють світлі почуття: «Коли я відчуваю твою турботу, мені так радісно!».
Потрібно добре уявляти де і з ким “Я-висловлювання” доречні, а де ні.

     Правильним “Я-висловлюванням” потрібно вчитися, перетворюючи їх у більшій мірі в м’які прохання і “Я-послання“. У противному випадку велика вірогідність прихованого “ти-висловлювання” та маніпуляції.

· Коли ми відчуваємо стрес, наше дихання неконтрольовано частішає і з глибокого перетворюється в переривчасте та поверхневе.
У такі моменти важливо усвідомити, що дихання порушене і сфокусуватися на ньому.

· Чи помічали ви, що в різних конфліктних ситуаціях ми поводимо себе інколи за схожою схемою, а інколи абсолютно нетипово?
З одними людьми нам легко знайти спілну мову, а конфлікти з іншими – здаються нам абсолютно безперспективними та глобальними.
Справа в тому, що в кожній конкретній ситуації, в кожному конкретному спілкуванні з іншими людьми, в кожному життєвому моменті ми обираємо для себе (свідомо чи несвідомо) якийсь конкретний стиль поведінки.

· Не можна однозначно сказати, що один стиль є найкращим, а інший – найгіршим. Все залежить від ситуації.

Часто конфлікт здається невирішуваним через те, що сторони виказують лише свої позиції і активно їх захищають.

· Часто трапляється так, що люди не можуть зрозуміти інтереси один одного без допомоги третьої незалежної сторони. Участь у вирішенні конфлікту такої незалежної сторони використовується в альтернативному методі вирішення конфлікту – медіації.

Під час медіації сторони доходять згоди, яка враховує інтереси кожної з них.

Медіація дає змогу не просто вирішити конфлікт, а й отримати на майбутнє корисні навички.