Консультація для батьків «Проблеми в поведінці дитини,шукаємо причини – знаходимо рішення»
Консультація для батьків
«Проблеми в поведінці дитини,
шукаємо причини – знаходимо рішення»
Сьогодні багато батьків стикаються з труднощами, пов’язаними з поведінкою їхніх дітей. Спостерігаючи негативні зміни у поведінці, батьки часто не знають, як правильно виявити та розпізнати проблеми, з якими зіштовхнулася дитина. Кожна дитина унікальна, і її поведінка може відрізнятися від стандартів, встановлених суспільством. – Яка поведінка вважається нормальною?
Чіткого визначення «нормальної» поведінки немає. Вона залежить від віку дитини, її характеру, емоційного розвитику та оточення, в якому вона виховується.
Вцілому, нормальною можна вважати поведінку, прийняту для даного віку, рівня розвитку в суспільстві й культури.
Така поведінка не завдає шкоди тим, хто дитину оточує.
– Що говорить про відхилення від норми?
Якщо дитина іноді впадає в істерику, сперичається або кричить – це нормально. Але якщо така поведінка проявляється щодня – у батьків є привід для занепокоєння. Зверніть увагу на наступні ознаки, що свідчать про проблеми в поведінці:
- Дитині важко справитися зі своїми емоціями. У неї трапляються вибухи емоцій з найменшого приводу.
- Дитина стає імпульсивною. Вона може ламати або розкидати речі, кричати або проявляти деструктивну поведінку іншими способами.
- Комунікабельна дитина раптом замикається в собі, сперичається, стає зухвалою без явної на те причини. * Дитина часто бреше, краде або забирає речі, які їй не належать.
- Частішають сварки й конфлікти з однолітками, що впливає на її соціальне життя.
- Вона не може сконцентруватися на чому-небуть, стає неспокійною, ледачою або неуважною.
З незначними проявами подібної поведінки можна впоратися, змінивши стиль виховання або скориставшись допомогою психолога. Але є ряд проблем у поведінці, впоратися з якими не так просто. Розглянемо їх.
Поширені проблеми в поведінці дитини
Діти часто порушують правила й бунтують проти загальноприйнятих норм для того, щоб подивитись на реакцію тих, хто їх оточує. Так вони дізнаються, яка поведінка прийнята, а яка – ні. Для цього вони використовують такі моделі поведінки:
– неповага й зухвалість
- Дитина сперечається, але впідпорядковується вашим вказівкам. Тоді не звертайте увагу на таку поведінку. Ігнорування поганої поведінки може бути досить ефективною тактикою.
- Якщо дитимна виконує ваші прохання, але при цьому сперечається. Поясніть їй, що відчувати злість – нормально, але неприпустимо розмовляти з вами неповажним тоном.
- У випадку, коли відповідна реакція дитини загрожує ближнім або їй самій, потрібно бути уважним до того, що вона говорить, тримати ситуацію під контролем.
- Не реагуйте імпульсивно. Дайте дитині заспокоїтися й твльки після цього спокійно поговоріть із нею. Поясніть, яка поведінка прийнятна, а яка – ні.
- Показуйте дитині позитивний приклад адекватної поведінки й не застосовуйте фізичного покарання. Також заохочуйте неагресивну поведінку дитини.
– Брехня
Діти часто говорять неправду. Батьки хвилюються, викриваючи дитину в брехні.
- Не сприймайте брехню як знак особистої неповаги. Подивіться на ситуацію з точки зору дитини й постарайтеся зрозуміти, що змусило її сказати неправду.
- Учіть дитину бути чесною з іншими на своєму прикладі.
– Булінг
Це серйозна проблема, яка може призводити до емоційного й фізичного насильства над жертвою. Діти використовують булінг, щоб відчути власну силу.
- З ранніх років учіть дитину, що знущання над інщими – це погано. Поясніть,хто такі розбишаки, наведіть приклади.
- Слідкуйте за поведінкою ваших дітей. Якщо помітили, що старші знущаються над молодшими, негайно припиніть таку поведінку.
– Маніпуляції
Дитина використовує маніпуляції для отримання влади, але ви завжди можете зламати цю модель поведінки.
- Будьте готові до того, що дитина буде чинити опір щоразу, коли ви скажите їй «ні».
- Дайте зрозуміти дитині, що якщо ви говорите «ні» – це означає «ні». Поясніть свою позицію, але не виправдовуйтесь.
– Низька мотивація й лінь
* Розповідайте дитині історії зі свого дитинства, щоб підбадьорити її й мотивувати, спробувати щось нове * Не показуйте занепокоєння з приводу такої поведінки. Ви можете здатися занадто наполегливими й викликати опір.
Іноді впоратися з поганою поведінкою дитинибуває непросто. В особливо складних випадках зверніться до психолога.
