Старші групи 13.05.2020

Дитина у  природному довкіллі

Тема заняття «Бджілка трудівниця»

Мета: Продовжити знайомство дітей з особливостями життя бджіл та природних взаємозв’язках. Навчати дітей цілеспрямовано приєднувати новий матеріал до вже наявних у них знань. Ввести в активний словник слова: вулик, нектар, запилення, стільники, пасіка, пасічник. Продовжувати вчити дітей давати аргументовані відповіді на питання. Розвивати критичність мислення, активізувати пізнавальні здібності дітей. Виховувати допитливість, інтерес до живої природи.

Обладнання: Картинки: бджола, квітка, мед, ліки, дощ, вулик, квітучий луг, стільники, лапки з щіточками, пасічник, торт, зима.
Сигнальні картки зеленого і червоного кольору.

Хід заняття:

Розгляд малюнків про бджіл     

Бджола на сотах

Бджоли на квітах

Бджоли у вулику

Діти, зараз ми з вами поговоримо про мешканців пасіки. Що таке пасіка? У старовину пасіку називали «пасіка». Пасіка – це місце, де розміщуються бджолині будиночки вулики. А людина, яка піклується про бджіл на пасіці, називається – пасічник. Повторіть ці слова «пасіка» і «пасічник» і запам’ятайте їх.

Отже, сьогодні мова піде про бджіл. Хоч вони і боляче жалять, їх роботою ми задоволені.

Виберіть правильну відповідь:
Бджоли ставляться до тварин, птахів, комах, риб.

Доведіть мені, що бджола – комаха. У бджоли, як у всіх комах шість лапок і тіло складається з голови, грудей і черевця.

Мозкова атака

Згадайте все, що ви знаєте про бджіл. Постарайтеся пригадати якомога більше. Вихователь викладає на магнітну дошку картинку, яка зображує бджолу.

Асоціативний кущ

Викладання картинок. По мірі того, як діти пригадують знайомі їм факти з життя бджіл, їм пропонується викладати на магнітній дошці картинки: квітка, мед, ліки, дощ, вулик, квітучий луг (запилення), стільники, лапки з щіточками, пасічник, торт, зима. Всі ці картинки викладаються навколо центральної з зображенням бджоли.

Дидактична гра «Так чи не так»

У бджіл сильні крила, тому вітер і дощ їм дарма.
Бджоли живуть однією великою родиною.
Одна бджола може жалити багато разів.
Бджоли переносять на собі квітковий пилок з однієї квітки на іншій.
Люди роблять для бджіл спеціальні будиночки – вулики.
Взимку бджоли літають, але квітів не знаходять.
У бджіл чотири лапки.
Жало у бджоли у роті.
Мед не тільки смачний, але ще й дуже корисний.
Пасічником називають людину, яка доглядає за бджолами.

Дидактична гра «Бджілки збирають мед»

Частина дітей зображують квіти (їм на голови надіваються віночки) і розташовуються сидячи навпочіпки по всій ігрової площі. Інші діти зображують бджіл, які літають від квітки до квітки, збираючи нектар і пилок. Виконуючи ці рухи, діти-бджоли дзижчать: «жжжж…».
За сигналом: «Сутеніє», «Дощик збирається» або «Вітер посилюється» вони летять у вулик (відгороджене місце). Потім діти міняються ролями.

Зараз я прочитаю вам уривки з казки татарського письменника Абдулли Аліша «Нечкебиль».

Сигнальні картки

Візьміть в руки сигнальні картки і уважно слухати казку. Піднімайте зелену картку, якщо почуєте у казці знайомі вам факти з життя бджіл. А якщо дізнаєтеся з казки що-небудь новеньке – піднімайте червону картку.

Читання уривків з казки «Бджілка»

Он вишикувалися будиночки. У цих будиночках живуть бджоли.
Бджоли одна за одною вилітають з вулика. А коли сонце підніметься високо, повітря нагріється, вони всією сім’єю поспішають на роботу. Далеко-далеко – в сади і поля, ліси і луки…
Довго-довго літала бджілка по імені Нечкебиль, що означає «тонка талія». Кружляючи, як маленький літачок, Нечкебиль опустилася на квітку. На лузі від кольорів такий аромат, ніби все пахне духами. Нечкебиль перелітає з квітки на квітку і скоро вся покривається квітковим пилком. Вона переносить її з однієї квітки на іншу, запилує їх. Так маленька бджілка допомагає ростити багатий урожай.

Нечкебиль пурхала з квітки на квітку, пила солодкий нектар. І раптом її хтось покликав.
– Бджілка, а бджілка – пропищав Комар, – підійди до мене.
– Мене звуть Нечкебиль, якщо є справа – підходь до мене сміливо, – відповіла Нечкебиль, а сама до Комару не стала підходити.
І Комар став скаржитися на людей і тварин. Той, мовляв, рукою розчавить, цей хвостом приб’є. І ще Комар сказав, що боїться променів сонця, тому ховається під листям і на полювання вдень виходить рідко.
Нечкебиль відповіла комару:
– Ви п’єте кров людей, розносите лихоманку…
Але Комар був голодний і тому не став слухати бджолу. Він полетів геть. Побачив чоловіка і сів йому на шию. Людина тут його і прихлопнул.
Нечкебиль не помітила, як, збираючи мед з квітів, опинилася за далеким лісом. Коли вона повернула додому, раптом піднявся сильний вітер пригнав грозову хмару. Крильця в Нечкебиль тонкі, важко їй боротися з вітром, але вона не здається – поспішає додому. Втомилася бідолашна бджілка, і до того ж, коли вона вже була майже біля будинку, полив дощ. Нечкебиль не розгубилася. Не довго думаючи – шмиг під лопух і сховалася від дощу. Незабаром хмари попливли далі, дощ перестав і засяяло сонечко. Нечкебиль знову пустилася в дорогу.
Прилетіла вона додому, до рідного вулика і бачить: дідусь-пасічник з хлопчиком, обидва в сітках на обличчях, обкурюють її будиночок. Дим лякає бджіл, і вони виповзають назовні. Дід із хлопчиком дістають з вуликів рами, повні меду і кладуть їх на білий жерстяної апарат. Машина крутить раму, рідкий мед не може втриматися, бризкає з сот на стінки бака і потім стікає в дерев’яну діжку. Повітря навколо напоєне медовим ароматом.
Але чому ж не видно тут бджіл? Чому вони не літають з сердитим дзижчанням над посудиною і не заважають людям? А тому, що квітів навколо багато і бджоли ситі.
Ось і погана осінь настала. На полях і луках квіти давно зникли. Прийшла пора готуватися до зими. Дід-пасічник почав готувати вулики до зими: полагодив, привів у порядок і утеплив. Хлопчик йому допомагав, замахав руками, і бджола вкусила його. Жало бджоли залишилося в носі у хлопчика. Він не витримав, заплакав.

Бджола злетіла, але довго летіти не змогла – впала і померла.
Нечкебиль засумувала, рухи її стали млявими, і, щоб набратися сил для майбутнього року, вона солодко-солодко заснула.
На цьому і нашій казці кінець.

Як ви думаєте, чому бджілка отримала ім’я Нечкебиль – «тонка талія»?
Що нового ви дізналися з цієї казки?

А зараз трохи пограємо і як бджілки політаємо.

Сьогодні ми багато згадали з того, що знали про бджіл. А також дізналися нові факти.

Малювання

Тема заняття  «Малюємо бджілку».

Мета: навчити дітей малювати забавну бджілку.

Завдання:

• ознайомити дітей з технікою малювання олійними крейдою і аквареллю
• показати послідовне малювання бджілки

Вашій увазі я хотіла б запропонувати техніку, яку дуже часто використовую на заняттях малювання з дітьми дошкільного віку. Тема малюнка «Забавна бджілка».

Для цього нам знадобиться:

• Акварель
• Олійна пастель
• Папір
• Вода
• Пензлики

Покроковий процес малювання бджілки

Беремо крейда і починаємо малювати бджілку. Я беру бджілку простої форми без зайвих деталей, на основі кола і овалу. Це дозволяє дітям малювати відразу крейдою, не використовуючи олівець та гумку, що в цій техніці не бажано.

Коли бджілку закінчили, домальовували травичку і квіточки. Малюючи травичку, ми спочатку проводимо тонкі лінії, а потім повертаємося і робимо деякі травинки більш товстими (це створює ілюзію простору в малюнку). Головне добре тиснути на малий і зафарбовувати без пробілів, тоді картинка вийде ще яскравіше.

Справжня тільник,

Смугаста сорочка.

Тільки це не матрос,

І не птах альбатрос,

Це бджілка вбралася,

На роботу снарядилась,

На лужок, та на квітку,

Солодкий медок збирати.

Приступаємо до тла. Беремо акварель насичених яскравих кольорів, і сміливо, зафарбовуємо аркуш. І тут починається чари…(цей етап найбільш подобається дітям!). Все, що було намальовано крейдою, акварель не зафарбовує.

Важливо малювати швидко, тоді переходи з кольору в колір будуть плавними.

Малюнок готовий! Вийшло по-весняному яскраво!