ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ

ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВА  ТЕРАПІЯ

     Коли саме зародилася танцювально-рухова терапія, точно невідомо, але елементи танцю активно використовувалися ще древніми цивілізаціями: вони включалися в різні ритуали, були невід’ємною частиною обрядів, складовою практик знахарів і цілителів, а також своєрідним способом спілкування.

     Перехід танцю в напрям психотерапії почала здійснювати американська танцівниця і викладачка Меріон Чейз, яка помітила, що її учні міняються, причому такі зміни торкаються не стільки техніки танцю, скільки вираження почуттів через рухи. Чейз вирішила дати свободу танцюючим і, таким чином, відкрила позитивний психологічний вплив.

     Спочатку вона практикувалася в танцювальних школах і працювала з дітьми, але пізніше її досвідом зацікавилися психотерапевти і психологи.

     Що таке танцювально-рухова терапія? Це один з напрямків психотерапії, що поєднує рух і танець і використовується як процес фізичної, психологічної та емоційної інтеграції особистості. Іншими словами, через фізичну активність і танець людина пізнає себе, причому всі аспекти свого існування: тіло, почуття, думки, емоції, світосприйняття.

Виділяють кілька різновидів танцювально-рухової терапії:

–   Клінічна використовується в медичній практиці в комплексі з іншими методами терапії, проводиться курсами і може тривати роками.

–   Танцювальна психотерапія спрямована на усунення психологічних бар’єрів і проблем і передбачає орієнтацію на певні запити пацієнтів.

–   Особистісна танцювально-рухова терапія. Її основні цілі – це пізнання себе, розвиток особистості, освоєння чогось незвіданого, отримання нових яскравих емоцій.

     Існує безліч технік і вправ, але виділяють кілька первинних ритмів танцю: плавні і м’які, чіткі і різкі, хаотичні і спонтанні, вишукані та витончені, а також нерухомі, спрямовані на відстеження пульсації тіла. А техніки включають три основних компоненти: усвідомлення тіла, його окремих частин і процесів; підвищення гнучкості і виразності танцю та автентичні руху, які передбачають імпровізацію і спонтанність.

    Варто перерахувати переваги танцювально-рухової терапії, як методу хоум арт-терапії:

• Танець – це приємно. Ритмічні рухи, здійснювані під музику, допомагають розслабитися, відволіктися від поганих думок, отримати задоволення і зробити крок на шляху до самовираження, знизити невпевненість у собі та своїх силах, сором’язливість і скутість.
• Даний напрямок дуже корисний для дітей, так як танець покращує координацію рухів, підвищує гнучкість, дарує впевненість у собі і забезпечує гармонійний психологічний і фізичний розвиток.
• Танцювальні рухи – це фізична активність, і вона допомагає зміцнювати здоров’я, причому діє на багато важливі системи організму: серцево-судинну, дихальну і навіть травну.
• Активні вправи, які включає напрям, корисні для дорослих, підлітків та дітей, які мають зайву вагу. Танець допоможе нормалізувати масу тіла, підтримати форму і зробити тіло більш рельєфним, адже в процесі занять працюють практично всі групи м’язів, відчувати гармонію частин тіла
• Допомагає працювати над покращенням сімейних стосунків, розвивати емпатію, невербальне спілкуванню, вміння працювати в команді.
• Такий напрям не вимагає освоєння спеціальних навичок і знань, а зусилля мінімальні.

     В основі танцювальної терапії лежить рухова імпровізація. В цій терапії немає місця хореографії, а є імпровізація, спонтанний танок, який допомагає людині звільнити почуття, які вона відчуває в цю хвилину. Танець сам по собі дає багато позитивних емоцій. Людина рухається і отримує необхідні ресурси та сили, які допомагають вирішувати життєві питання та психологічні проблеми.

     Танці — гармонія і краса, танці — це вираз душі танцівника, танці — один зі способів спілкування людини… Це жива мова, якою говорить людина з іншими людьми, зі світом та з собою самою.
Чим відрізняється тан­цювальна терапія від танцю? В танцювальній терапії ми більше цікавимося тим, як ми відчуваємо рух, а не тим, як ми виглядаємо. Танець — це справ­ді естетичний спектакль, що його виконує добре тренований танцівник. А більшість нових людей, які хочуть займатися танцювальною терапією, стверджують: «Я не вмію танцювати»… Танцювальна терапія — демократична, танцювати можуть усі, вміння танцювати, стать чи вік не мають значення…

     Психотерапевти використовують такі складові танцю, як вагу, простір і час — для того, щоб розширити креативний і чуттєвий світ свого підопічного. Як правило, ми не володіємо однією (чи більше) зі сторін рухового потенціалу.

     Цікаво, що люди, які не відчувають своєї ваги, зазвичай відчувають труднощі в тому, щоб змусити свого партнера вислухати їхню точку зору. Людина, яка завжди поспішає, може підсвідомо боятися сповільнюватися, щоб не викликати емоцію, яка її турбує. Дуже важлива для танцювальної терапії присутність людини в теперішньому часі. А ми з вами рідко живемо сьогоднішнім: ми або переживаємо минуле, або живемо надією на прекрасне майбутнє…
Танцювальна терапія сприяє особистісному росту людини, переживанню невідомих раніше почуттів, дає можливість учасникам відчути себе в різних ролях — випробувати різні способи поведінки, осмислити свої особисті проблеми. В нашій культурі ми звикли ставитися до тіла як до речі. В танцювальній терапії тіло сприймається як процес, а не як об’єкт.

     Танцювальні рухи тіла супроводжуються зміною образів, почуттів, тілесних від­чуттів. Ми навчилися контролювати наше тіло (моральні правила суспільства, в якому живемо, виховання в сім’ї, «а що скаже сусідка Марія Петрів­на?»), надавати йому певних форм, якогось вигляду, стримувати його —  і думаємо, що це залишиться без відповіді. А тіло «кричить» до нас перевтомою, головним болем, різними хронічними хворобами! Танцювальна ж терапія запрошує тіло до відвертої розмови, дає йому можливість сміливо виговорити свої проблеми, те, що «накипіло». І саме танцювальна терапія відновлює наше право жити повноцінним життям і повністю стати самим собою.
Ввімкніть музику, яка вам подобається, і спробуйте виразити в танці свої емоції, те, що давно накипіло на серці, — страх висоти чи страх перед маленькою сірою мишкою, відчуття самотності, сварку з найкращою подругою, непорозуміння з батьками чи сварки з коханим.
Рух може привести вас у будь-яку ситуацію, в будь-яку історію, яка так і залишилася незакінченою у вашому житті. Танцювальна терапія допомагає зробити невидиме — видимим, незрозуміле — зрозумілим. Ваше тіло саме будує ваш танець. Наші тіла відображають наші стосунки з життям відверто й точно. Танцювальна терапія дозволяє нам завершити ті кроки, які ми відчуваємо всередині своєї душі, але не можемо зробити в реальності.

       Отже, вмикайте музику, танцюйте самі, зі своїми коханими, з дітьми та онуками… і зробіть крок до свого оновленого прекрасного життя!

      Обов’язково поділіться своїми враженнями від проведеного експерименту у коментарях!