Що таке “емпатія” і чому вона важлива?

     “Емпатія” – це здатність сприймати точку зору іншого і регулювати власні емоційні реакції відповідно до цього. Емпатія сприяє емоційній стабільності, стійкості, покращує здатність долати труднощі, налагоджувати соціальні зв’язки та підвищує загальний рівень задоволеності життям. Емпатія є навичкою, яку варто розвивати в наших дітях, але як нам впоратися із таким завданням?

12 способів навчати дитину емпатії

1. Подбайте про емоційну і фізичну підтримку Вашої дитини

Дослідження довели, що коли діти мають надійні відносини прив’язаності в родині, вони більш схильні до того, щоб почати піклуватися про інших дітей у складному становищі.

2. Дайте своїй дитині вдосталь фізичного контакту

Дослідження показують, що люди, яким вистачає обіймів, ніжних дотиків (ласки) та інших подібних фізичних контактів, відчувають підвищення рівня окситоцину. Це, як вважають дослідники, сприяє покращенню здатності розпізнавати, розуміти і відкликатися на переживання інших.

3. Ставтеся до дитини як до особистості з власною точкою зору

Це дозволяє сприймати унікальні погляди та емоції Вашої дитини без будь-яких неточних припущень або проекцій. Це також допомагає прийняти думку про те, що “цілком нормально приймати унікальні ідеї та прагнення інших людей, їх бажання, переконання, почуття та думки”.

4. Грайте в рольові ігри разом

В одному з досліджень дітей попросили зобразити складнощі старості (одягнувши окуляри для імітування поганого зору і рукавички для стримування дрібної моторики), і вони в результаті мали набагато більше співчуття до людей похилого віку. Просто запитати дитину: “як би ти себе почував/ла, якщо….” є не настільки ефективним, як запропонувати побути у вказаній ситуації під час гри.

5. Розглядайте з дітьми життєві ситуації з позиції інших людей

Запитайте свою дитину про те, як вона гадає, що люди і персонажі відчувають у ситуаціях, в яких вони опиняються. Використовуйте реальне життя, книги та фільми як джерело інформації. Що відчувають герої і чому? Який їхній досвід призвів до того, що у них є такі почуття? Одне з досліджень показало, що діти, які обговорювали емоції героїв книги, виявляли більше схильності до емпатії, ніж діти, які просто читали книги і малювали.

6. Проявляйте емпатію до Вашої дитини та навчайте її вирішувати проблеми навіть тоді, коли вона має негативні почуття

Дослідження показують, що діти більш схильні проявляти емпатію до інших, якщо їхні батьки проявляють співчуття і підтримують їх весь час, а не тільки тоді, коли вони засмучені.

7. Поговоріть про те, що нам не завжди легко зрозуміти почуття інших людей

Можна поговорити з дитиною про таке: коли хтось засмучений, а у тебе все добре, тобі досить складно зрозуміти, що саме відбувається з цією людиною. Коли ваша дитина дійсно буде чимось засмучена, скористайтеся цією можливістю, щоб підкреслити, що ось саме ТАК відчуваєш, коли трапляється щось неприємне. Дійте, поки емоція ще “гаряча”.

8. Проявляйте емпатію до інших людей у присутності дитини

Показуючи Ваше розуміння поглядів інших людей і проявляючи співчуття до їхніх ситуацій, Ви моделюєте аналогічну поведінку Вашої дитини. Книги, фільми та реальне життя можуть надати можливості для демонстрації власної емпатії.

9. Поміркуйте разом про те, як наші почуття впливають на нашу поведінку

Запропонуйте дитині пошукати зв’язок між тим, як вона відчувала себе нікчемною, коли отримала зауваження, і тим, як через дві години після цього вона назвала свого молодшого брата дурним.

10. Запропонуйте Вашій дитині подумати про те, що у неї є спільного з іншими людьми

Дослідження показують, що діти більш схильні проявляти емпатію до тих дітей, які схожі на них. Якщо Ваша дитина сердиться на свого молодшого брата через те, що він створює багато шуму, розкажіть, що коли їй самій було три роки, вона також любила видавати безліч звуків під час гри.

11. Пояснюйте дитині соціальні передумови правил замість того, щоб погрожувати покараннями

Вчіть її, що не треба бити інших, тому що це “завдає болю іншим”, а не тому що за це вона дістане покарання. Розкажіть їй про наслідки крадіжки на прикладі жертви, а не про те, як “злочинці попадають до в’язниці”.

12. Привчайте свою дитину неупереджено сприймати світ

Поясність дитині, що інші діють певним чином із відповідних причин, враховуючи їх досвід, почуття, емоційні та фізичні потреби, а також особливі обставини.

Ігри – емпатії

      Ці ігри дають можливість не тільки зняти емоційне напруження у дітей під час адаптації, а й учать вдивлятися в іншого (людину, тварину), розуміти його, співчувати йому. Ігри – емпатії виховують такі високі моральні якості, як доброта, взаєморозуміння, щирість, милосердя. Навчившись розуміти іншого, дитина зможе пізнати і себе, свій внутрішній світ. Тому ігри – емпатії допомагають розвивати у дітей самосвідомість.

     Зрозумівши принцип складання ігри-емпатії, педагог і сам зможе придумувати їх, орієнтуючись на інтереси та повсякденне життя дітей.

“Спляче кошеня”

Дитина виконує роль кошеняти, яке лягає на килимок і засинає. У кошеняти повільно піднімається та опускається животик, легенько ворушаться лапки, хвостик.

“Сонечко та хмарка”

(на напруження та розслаблення м’язів тулуба)

– “Сонечко зайшло за хмаринку, стало холодно” – стиснулись, (напруження м’язів всього тіла).

– “Визирнуло сонечко, стало жарко”, розправили плечі та спину (розслаблення).

“На березі моря”

“Діти грають на березі моря. Хлюпочуться у воді. Досхочу накупавшись, вони виходять з води і лягають на прогрітий сонцем пісок пляжу. Закриваються руками від яскравого сонця”. (Розкидають в приємній ліні руки і ноги).

Гра сприяє розслабленню, усуненню агресивного настрою.

“Ласка”

(дитина в ролі дитини або котика)

Дитина с посмішкою гладить і притискає до себе пухнастого котика. Котик заплющує очі від задоволення, мурличе і виражає прихильність до свого господаря.

“Зустріч”

Дитина гуляє по вулиці. Раптом бачить біля себе великого собаку. Лякається, затуляє обличчя руками, зіщулюється. Але собака зовсім не злий. Змінюється міміка та жести: дитина тихенько виглядає з-під рук, поступово віднімає їх від обличчя, заспокоюється, усміхається і, нарешті, гладить собаку.

“Тінь”

Під музику дитина та дорослий (двоє дітей) ідуть по дорозі через поле: один попереду – другий – на два-три кроки позаду. Другий  – це «тінь» першого. “Тінь” повинна точно повторити всі дії першого, який то зірве квітку, то нагнеться за красивим камінцем, то поскаче на одній нозі, то зупиниться і подивиться з-під руки тощо. Дитина вчиться відчувати іншу людину.

 “Слухай команду”

Дитина з дорослим крокують під маршову музику в один за одним. Коли музика припиняється, всі зупиняються і слухають команду ведучого, вимовлену пошепки, і тут же її виконують. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Роль ведучого виконує по черзі дорослий і дитина. Гра проводиться доти, поки у дитини є цікавість.

“Вгадай настрій”

Учасники отримують картки з описом різних емоцій. Намагаються виразити своєю мімікою – це настрій. Інші учасники вгадують.