Середні групи 13.05.2020
Сенсорно-пізнавальний розвиток
Тема. Порівняння предметів за формою, розміром, кольором.
Мета: продовжувати вчити порівнювати предмети за формою, розміром, кольором. Вправляти в лічбі в межах 5.
Дидактична гра «Знайди фігуру»
На столі у дитини картки з круглим, трикутним, квадратним, прорізами. Дорослий пропонує розглянути їх, обвести пальчиком проріз, назвати фігуру.
Н: у мене квадрат, у нього є чотири кути. Дитина повинна підібрати фігуру потрібного розміру і покласти в проріз.
Ускладнення – фігури різного розміру.
Дидактична гра «Порівняй»
На столі геометричні фігури, різного розміру, кольору.
Дитині пропонують розглянути їх. Далі треба вибрати тільки маленькі, викласти; тільки великі, викласти.
Мовлення дитини
Тема. Хто радіє травам, квітам.
Мета: сприяти розвитку спостережливості в природному середовищі. Закріпити знання дітей про світ комах, учити розрізняти найпоширеніших комах за виглядом і способом пересування.
Дидактична гра «Хто де живе?»
Матеріал: Картки з будинками комах.
Дорослий показує картки
Це мурашник – будинок для мурах, де вони живуть влітку, а взимку ховаються у своє підземне місто.
Це дерево у ньому під корою зимує сонечко. А бджілка живе у вулику.
Дитина після короткої бесіди, повинна за сигналом дорослого показати де чий дім.
Дидактична гра «Хто зайвий»
Матеріал: картки комах і тварин, кружечки.
Дитині пропонують закрити кружечком зайвий малюнок.
Дидактична гра «Мурашине життя»
Дитині пропонують дібрати слова ознаки, слова дії.
Н: мурашка, яка (маленька, чорна, крихітна)
Що робить мурашка (Бігає, трудиться, поспішає)
Дитина у природному довкіллі
Гра – спостереження «Звичайна мурашка» (дослід)
Дорослий садить одну мурашку у скляну банку і спонукає дитину роздивитись мурашку використовуючи для цього збільшуване скло.
Запитання
- Які частини тіла є у мурашки?
- Як вони виглядають?( маленька голівка з вусиками, очима та щелепами, довгастий тулуб, тоненькі ніжки.
- Як поводиться мурашка в неволі? ( стурбована, неспокійна, намагається вилізти з банки)
- Що станеться з мурашкою якщо її довго протримати в закритій банці?( вона загине)
- Що слід з нею зробити? (після того, як її роздивилися треба випустити, дати можливість потрапити додому)
Читання оповідання Ю. Ярмиш «Сонечко з червоними крильцями»
Небо облягали темні хмари. Не вщухав холодний дощ.
Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця. Він кутав коника в торішнє листя, щоб той зігрівся. А ще, як міг, веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, тріпотів червоними в чорну цяточку крильцями, падав на спину – ніжками – дригульками догори.
Коник зацікавлено позирав на жучка і сміявся…
І незабаром він видужав. Скинув із себе торішнє листя, високо підстрибнув і засюрчав жучкові:
– Ти турботливий. Ти веселий. Ти – наше миле сонечко!
Почувши слово «сонечко», жучок глянув угору. Але на небі лише клубочилися сердиті, кошлаті хмари.
Жучок подумав: «Коник сказав – сонечко… Але сонця зараз немає. Полечу-но я до метеликів. Он як вони, бідолашні, тремтять під лопухом. Бояться замочити крильця».
– Не журіться! – гукнув жучок, залазячи до метеликів під лопух. – Дощ скоро мине. А щоб вам було веселіше, я заспіваю пісеньку.
І жучок бадьоро виспівував, аж доки з-за хмар не виглянуло сонце і сипнуло на землю теплі промінці.
– Ти добрий. Ти наше лагідне сонечко! – сказали жучкові метелики і радісно затріпотіли крильцятами.
Зніяковів жучок, ще більше почервонів від того, що його так хвалять, та й полетів собі далі.
Під високим крислатим дубом він побачив сивого павука. Павучок спустився на землю по довгій срібній павутинці. Павутинка під час дощу намокла – і тепер павучок не міг повернутися додому.
– Я допоможу,- вигукнув жучок і підсадив старенького павучка до його затишної шпаринки-хатки.
– Ти ввічливий і уважний. Ти допомагаєш старшим. Ти – наше любе сонечко.
– Чому це мене всі називають сонечком? – здивовано запитав жучок, знову ніяковіючи.
– А тому,- сказав сизий павучок,- що справжнє сонце зігріває всіх своїм теплом, а ти – турботою, своїм добрим, щирим серцем.
Запитання до тексту:
- Про кого розповідається в оповіданні?
- Кому допоміг жучок?
- Як всі називають жучка?
- Подобається вам жучок-сонечко?
Розгляд ілюстрацій за Сонечком-жучком
Дитина описує зовнішній вигляд та особливості поведінки комахи.
Варіант опису: сонечко-жучок маленький, круглий. Має яскраве забарвлення. У сонечка червона з чорними цятками спинка, біло-чорна голівка, чорні ніжки. Сонечко повзає і вміє літати.
Мовна гра «Сонечко, якє ?»
Добрати слова ознаки до жучка-сонечка.
Розмальовка « Хрущ»
Спочатку малюю олівцем контури загалом, а потім фломастером промальовую деталі.
Жук цей досить великий – до 3,5 сантиметрів. Будова цілком типова для жуків. При погляді зверху здається не стільки овальним, скільки прямокутно-коробчатим.
Переднея спинка має форму лицарського щита і дуже випукла. Голова сильно підігнута. На ній ми бачимо чорні очі і пластинчасті вуса.
Ось вуса так вуса – вони складаються з пелюстковидних пластинок, складених як книжечка, жук за бажанням може їх розправляти віялом. Зауважу, що пластинчатовусых чимало, наприклад, божа корівка, але враження залежить від розміру. У хруща вусищи гренадерські.
Лапи звичайного будови, як і всіх комах: стегно – гомілка – лапка. Передні лапи направлені вперед, середня пара і задні-назад. Так-так, придивіться і прийміть до уваги, щоб ходити без проблем і не заїкатися про свої лапи, комахи повинні точно дотримуватися їх положення. На кінці кожної лапки два коготка якорем. Все тіло жука вкрите волосками, але з черевної сторони вони особливо довгі і справляють враження мало не щетини. З формою розібралися. І попутно намалювали розмальовку Травневий Жук:
Ось і розфарбуємо. Колір травневого жука зазвичай бурий, але на надкрилах часто буває восковий наліт, і жук здається білястим.
Розфарбовка «Жуки»