Старші групи 06.05.2020
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Тема заняття: «Подих весни»
Завдання: Закріпіть знання дітей про пори року, професії людей які працюють в селі (тракторист, доярка, пастух), з яких частин складається дерево (корінь, стовбур, гілки, листя). Викликайте інтерес до слухання художніх творів. Виховуйте допитливість, розвивайте мовлення.
Хід
- Гра «Запитання – відповідь»
Назвіть пори року?
Яка пора року зараз?
Назвіть весняні місяці?
Який зараз місяць?
Давайте згадаємо, як починалася весна?
Сніг розтанув і куди зникла вода з калюж і потічків?
А зараз в травні, що відбувається в природі?
Які зміни відбулися в житті тварин?
Які з’явилися комахи?
Чим відрізняються комахи від тварин?
Чим схожі?
Де живуть комахи?
Де будинок у метелика?
А у мурашки є будинок?
А у бджіл?
Хто повертається до нас навесні з теплих країн?
Які птахи прилетіли навесні?
Що роблять птахи навесні?
Чи всі птахи будують гнізда?
Яка птах не будує гнізда? (Зозуля)
Подивіться у вікно, яка сьогодні погода?
- Дитяча гра «Весняні слова»
Пограємо в весняні слова:
Я називаю слова, а ви відгадайте, про що я говорю.
Блакитне, ясне, чисте, весняне, високе, безхмарне. (Небо).
Весела, дзвінка, прозора, холодна. (Вода).
Яскраве, золоте, тепле, ласкаве. (Сонце).
А тепер навпаки:
Я називаю слово, а ви говорите яке воно:
Проталини.
Сніг навесні.
Вітер навесні.
- Гра «Закінчи речення»
- З-за хмар вийшло золоте…
- Подув теплий весняний…
- Загримів грім і пішов перший, весняний…
- На деревах з’явилися клейкі, зелені…
- Пригріло ласкаве …
- І задзвеніла весняна …
- Робота за картинками розгляньте картинки і скажіть:
– Чим зайняті люди в селі? Як називається професія людини?
- Прочитайте дітям оповідання В.Чухліб «Зозулін льон»
Старий Ведмідь корчував пні під нове поле, щоб посадити тут солодке коріння. Стомився, присів на пеньку перепочити. Прилетіла зозуля Зизка, примостилася на дубі. – Ку-ку! Ку-ку! Ведмідь задрімав і якийсь час не звертав уваги на зозулю. – Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку! – не вгавала Зизка.
– Ну й розкукалась! – не витерпів Ведмідь. – І що толку з твого кукання?
Соловей уже як співає, то не просто так. Він солов’їху своїм співом розважає, яка пташенят висиджує. І разом з тим оберігає гніздо, попереджає інших птахів – це моя, мовляв, територія.
– А я літаю по всьому лісу і розказую, який вік кожному випаде, – ображено сказала зозуля.
– Вигадки це все! – засміявся Ведмідь.
– Хоч одному вгадала? Ну от, мовчиш. Краще б зайнялася якимось корисним ділом. А то літаєш та лише кукуєш. А бобри тим часом греблю будують, дятел у кузні кує, зайці капусту та моркву вирощують, а сорока Чара – та лісову пошту носить. Мурахи ось які маленькі, а все щось майструють.
– Чим же мені зайнятися? – запитала Зизка.
– А це вже ти сама подумай. І Ведмідь знову взявся за роботу. Думала зозуля, думала, а тоді прилетіла до Ведмедя.
– Вирішила я, дядьку Ведмедю, льон посіяти. Тільки ось як мені поле виорати?
– Так і бути, я тобі допоможу. Виорав Ведмідь поле, а зозуля посіяла льон. Виріс льон високий та тонкий. Вибрала його Зизка, пов’язала у снопики. Потім вона замочила льон у лісовому озері. Повитягувала снопики на берег, повисушувала. Далі треба було льон терти. Прилетіла зозуля до Ведмедя.
– Треба мені льон терти, та немає терниці.
– Ну що ж, зроблю я тобі терницю. І таку гарну терницю змайстрував, що тільки льон підкладай, сама тертиме. Цілими днями не змовкала терниця під крислатою сосною у Золотому бору. Звірі та птахи дивувалися:
– Хто це там витатахкує на терниці?
– Скажу, так не повірите. Зозуля Зизка.
– Та невже? Що ж це з нею сталося? А Зизка тим часом тіпала льон, вичісувала. М’якенький льон вийшов, гладенький та блискучий, наче шовк. Напряла зозуля ниток, на цівки намотала. Тоді вона знову прилетіла до Ведмедя.
– Треба мені полотно ткати, а кросен немає.
– Гаразд, зроблю я тобі кросна, – сказав Ведмідь.
З ранку до вечора сиділа зозуля за кроснами. Хутко бігав туди-сюди човник з нитками, стукала ляда. Наткала зозуля сувій полотна, постелила білити в долині. Гарне полотно вдалося, тоненьке, біле, як сніг. І врешті Зизка взялася за шитво. Стільки всього нашила – цілу гору! А одного святкового дня, коли всі мешканці Золотого бору відпочивали, полетіла вона по своїх знайомих.
– Це вам фартух ковальський, – сказала дятлові.
– Ні, ні, не відмовляйтеся! Ви ж усе в кузні куєте, а хто ж вам новий фартух пошиє?
– Ну й гарний, якраз по мені! – розчулився дятел.
– Ще й з кишеньками! А зайчисі принесла Зизка цілий пакунок.
– Візьміть для зайченят ваших. Як повдягали зайченята штанці полотняні, аж застрибали від радості.
Лісовій поштарці Чарі зозуля подарувала сумку з візерунками – пошту носити. А вже потому прилетіла Зизка до старого Ведмедя.
– Не знаю, як вам і віддячити. Пошила для вас сорочку з мого льону.
– Оце діло! – приміряв обновку Ведмідь.
– Ну, цю сорочку я тільки на пасіку носитиму. Спасибі тобі, Зизко!
– І вам спасибі! І зозуля Зизка злинула в небо. Поширяла над Золотим бором, а тоді опустилася на верхівку крислатої сосни й закувала радісно: – Ку-ку! Ку-ку! І всі мешканці Золотого бору тепер знали, чому кує зозуля.
Завдання: Прочитайте текст 2 рази, запропонуйте дитині переказати зміст близько до тексту.
ЗОБРАЖУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ (малювання)
Тема заняття: «Гілка яблуні»
Завдання: Закріпіть знання дітей про квітучі дерева у травні. Розвивайте фантазію, вміння добирати кольори. Спонукайте до самостійності. Виховуйте акуратність, старанність.
Матеріал: синій аркуш кольорового паперу, гуаш, пензлик, склянка з водою, палітра
Хід
- Змішай на палітрі білий та рудий кольори, додавши трішки коричневого. Плавними хвилястими рухами намалюй гілку.
- Зроби гілочку більш виразною, підкресливши темно-коричневим кольором.
- Тепер змішай жовту фарбу з крапелькою зеленої. За допомогою тоненького пензлика намалюй живці яблуні.
- Цим самим кольором, але вже пензликом більшої товщини, намалюй листочки.
- Зараз у тебе є щаслива нагода побути чарівником і перетворити звичайну яблуневу гілочку на квітучу. Вмочи пензлик в білу фарбу та залиш п’ять відбитків-пелюсток. Всередині кожної квітки постав жовту цяточку.
Чекаю фото звітів про виконану роботу!