ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ
КАЗКОТЕРАПІЯ
Казка доносить до нас не лише глибокий сутнісний струмінь моральності народу, вона ще й дивує своїм чудоліком.
В наш час популярна методика зцілення казкою одержала назву – казкотерапія.
Основні види казок:
- народні казки(мудрість народу, простота і доступність сюжету, відсутність зайвих деталей сприяють вихованню моральних почуттів. Приклади: “Курочка Ряба”, “Ріпка”, “Вовк і семеро козенят”, “Гуси-Лебеді”, “Колобок”, “Маша і ведмідь” та інші)
- авторські (казки Ханса Крістіана Андерсона, Шарля Перо, Олександра Пушкіна, Ернста Теодора Амадея Гофмана, Павла Бажова і багатьох інших письменників-казкарів);
– психотерапевтичні (їх характерною особливістю є щасливий кінець, який, тим не менше, залишає у свідомості дитини певні питання, що веде до стимуляції процесу особистісного росту); - дидактичні казкизавжди використовуються для донесення дітям нових для них знань навчального характеру. У цих казках абстрактні для дитини символи: букви, цифри стають живими);
- психокорекційні казки(створюються і розповідаються дитині для ненав’язливого м’якого впливу на її поведінку);
- медитативні казки(використовуються для того, щоб сформувати у людини уявлення про те, що існують позитивні моделі взаємин з навколишнім світом та іншими людьми. Відмінною особливістю медитативних казок є відсутність в їх сюжеті негативних героїв і конфліктів);
- діагностичні казки(дозволяють визначити наявність проблеми у дитини, а також особливості її характеру).
Щодо терапевтичних особливостей, то психологи рекомендують використовувати народну казку для наймолодших, для школярів цікавішими будуть авторські казки з ускладненим сюжетом і для ще старших можна придумувати власні казки, в яких вони будуть головними персонажами. Але складати такі казки потрібно доволі делікатно, адже дитина може уникати казок про себе, якщо впізнаватиме у цьому насильне моралізаторство, хоча попри невдоволення такими «своїми» дійовими особами з однаковим зачудуванням слухатиме.
Власні казки мають суттєвий виховний вплив, адже будуть дієвіші, ніж погрози, покарання чи довгі нотації.
Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Казкотерапію можна використовувати у роботі з агресивними дітьми, невпевненими, сором’язливими, брехливими, а також у випадках різного роду психосоматичних захворювань. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення.
Маленькі діти часто просять читати якусь казку кожен день на протязі 1-2 місяців. Не відмовляйте їм у цьму. Доведено, що багаторазове повторення такого ритуалу дітям важливе і необхідне. Це допомагає запам’ятати зроблені висновки, дає відчуття стабільності і порядку, дозволяє повторно випробовувати знайомі емоції, знімає тривожність від невідомого. Крім цього, дитина може ідентифікувати себе з героєм казки. Саме тому вона хоче раз по раз проживати історію, де герой, долаючи всі перепони і негаразди, стає переможцем.
Також діти просять батьків періодично відкладати книжку в сторону і розповідати вигадану історію. Сьогодні такі казки мають спеціальний термін – наративні. Для того, щоб вони стали одночасно і терапевтичними, намагайтеся дотримуватися таких правил:
1. Історія для найменших повинна бути короткою. Використовуйте прості речення. Застосовуйте повторення слів, наприклад, «тягнуть-потягнуть» або «котився, котився і докотився». В оповіданні має бути мало учасників. Зазвичай ними стають предмети або об’єкти, які одушевляются і наділяються чарівними властивостями, – Колобок, Теремок.
2. Для дітей у віці 3-5 років пишуться казки на побутові теми. Взаємини в них повинні бути мирними і спокійними. В якості головного казкового персонажа, який повинен обов’язково взаємодіяти зі звичайними людьми, виберіть звичайну тварину, але наділіть її чарівною силою, – Кіт у чоботях, Золота рибка.
3. Для дітей 6-ти років і старше вже потрібні герої-діти – Нільс, Попелюшка. Але зараз їм на зміну прийшли супергерої.
4. Включайте в казку страх, відповідний вікової категорії, або проблему, яку потрібно вирішити, наприклад, відучити від звички кусатися. Нехай головний персонаж бореться з ними, обов’язково перемагаючи їх в кінці. Для цього в казки для малюків вводьте добрих помічників-друзів і сили природи. Герой оповідання для дітей старше 4-5 років повинен долати всі перешкоди і страхи самостійно завдяки своїй кмітливості, внутрішній силі, сміливості, хоробрості і добру.
5. Не забувайте наділяти дівочі і жіночі персонажі різними характерами і стилями поведінки, де переможницею стане головна героїня – дуже добра, лагідна, слухняна і працьовита.
6. Хочете зрозуміти, що відбувається з дитиною, яка дорослішає? Попросіть її скласти казкову історію особисто для вас. У ній будуть зашифровані не тільки її оцінки взаємин у сім’ї і дій батьків по відношенню до неї, але і її одномоментні проблеми, страхи, очікування. Якщо у вас не вийде розгадати таємний сенс казки самостійно, не соромтеся звернутися за його розкодуванням до психолога.
Приклад домашньої казкотерапії
Дитина підросла і почала битися? Розкажіть їй нову казку про улюбленого героя. Нехай це буде, наприклад, ведмежа Тяпа. Ось тези такої розповіді.
Тяпа любить грати і веселитися з друзями (іншими звірятами). (Перерахуйте улюблені розваги дитини, як би натякаючи на її схожість з ведмедиком). Незрозуміло чому, але під час ігор з друзями ведмежа стало штовхатися (битися, кусатися, щипати, дряпатися). Йому здавалося, що це смішно, але друзі на нього ображалися і ставали сумними. Щоб їх розвеселити, Тяпа повторював свої «витівки», але ситуація ставала ще гірше. Всі просто тікали. Настав час, коли з ведмедиком перестали дружити. (Опишіть, як це сумно і чому це погано).
Вечірній Місяць, почувши гучні скарги Тяпи про те, що йому самотньо і ніхто не хоче з ним дружити, пошкодував його і забрав до себе на небо. Там Тяпа познайомився з його сином Морфеєм. Він розповів ведмежаті, що відмінно себе почуває в самоті і любить панувати над світом, занурюючи всіх в сон, а друзі йому ні до чого. Ведмедик доводить переваги дружби (перерахуйте і акцентуйте на них увагу), але Морфей піднімає його на сміх: «І де твої друзі?»
На допомогу пониклому Тяпі приходить маленька мишка. Вона дарує йому чарівну паличку, що допомагає повернути друзів. Але попереджає, що якщо він образить їх ще раз, то ніяка магія більше не допоможе. Щоб допомогти ведмежаті не розпускати руки, вона обдаровує його «чарівним плесканням в долоні». Якщо зробити його під час бажання вдарити, то воно миттєво випарується.
У фіналі Тяпа повертається додому. Вранці за допомогою палички він повертає собі друзів, обіцяє їм вести себе добре і навіть один раз хоче вдарити тигреня, але йому допомагають плеск в долоні і посмішка другу.
Казкотерапія — це не тільки робота з текстом, а комплекс певних методик. Інколи достатньо лише читання казок, інколи є потреба у ритуалах – намалювати малюнок, скласти пазли, зліпити фігурку. Дуже важливо метафору з казки матеріалізувати у дії.
Казкотерапія для дорослих – спосіб досягти мети
Казка, яку обирає людина, є її проекцією. Причому для кожного одна й та сама казка матиме абсолютно різні акценти і головні теми. Для когось «Попелюшка» Шарля Перро — це історія про щасливе одруження з Принцом; для когось — про важку долю дівчини, яка ніяк не знаходить виходу з рутинного, одноманітного життя; для когось — це історія про стосунки з батьком, який не може захистити, або ж про перемогу над злою мачухою. Ви ж розумієте, це залежить від різних життєвих історій. І саме робота з їх аналізом, виявлення причин повторювальних проблем, пошук підказок у казці допомагає розширити межі сприймання самого себе, стосунків та моделей поведінки, знайти вихід зі складної ситуації.
Суть методу – написання вашої власної «терапевтичної казки», яка запустить певні механізми саморегуляції. Навіть сам факт створення такої казки – без додаткового осмислення та роботи з нею разом із психотерапевтом – запускає процес необхідних змін у житті приблизно через 6-12 місяців. Хіба це не чари?
Як це працює? Казка і сон дуже схожі. Подумайте самі: коли людині наснився поганий сон, вона просинається без настрою, що часто і тягне за собою низку неприємностей. І навпаки, коли наснився хороший, «потрібний» сон, здається, що є сили гори рушити, все вдається і настрій неймовірний! Зміст наших сновидінь – це наше підсвідоме, зашифроване у вигляді символів. А тепер уявіть, що ви можете бачити сни «на замовлення»! Сни, в яких ви оперуєте символами за своїм власним бажанням: обираєте події і персонажів, досягаєте намічених цілей, але так само символічно – як і уві сні. Саме цю можливість дає казкотерапія.
Казки можна створювати різні, в залежності від того, які саме зміни ви бажаєте привнести у власне життя: Казки про життєвий шлях: цілі, покликання, реалізацію власних здібностей і таланту, саморозвиток і духовне зростання: «Як Андрій знайшов свій Шлях», «Про те, як Іванка Себе знайшла». Казки про кохання: як зустріти свою половинку, яким він (вона) має бути, як вийти заміж. Наприклад, «Як Олена Прекрасна зустріла свого Принца», «Як Оля повірила у Справжнє Кохання». Казки про сімейне життя: про сумісність подружжя, про вирішення конфліктів у сімейному житті, про взаєморозуміння батьків і дітей: «Як Василина Премудра знайшла спільну мову з королевичем Денисом», «Як Мишко ведмежат ростив, уму-розуму вчив». Казки про зовнішність і здоров’я: самооцінку, залежності, зайву вагу, про психосоматичні захворювання: «Як Марічка знайшла Молодильні яблучка», «Чарівне зілля для Принцеси». Казки про кар’єру і гроші: визначення професії, кар’єрне зростання, про збільшення доходу: «Як жебрак Василь свою Справу знайшов і розбагатів», «Як художник Сергій натхнення шукав».
Назва, яка є водночас і темою казки, має неабияке значення: вона на символічному рівні описує досягнення поставленої мети. Придумати назву можна як на початку, так і після створення казки.
Тепер переходимо безпосередньо до «чаклування»:
- Спочатку потрібно згадати, яка казка була вашою улюбленою в дитинстві, і подумати, з яким героєм цієї казки ви себе асоціюєте.
- Намалюйте свого улюбленого героя казки. Це може бути схематичний малюнок, головне – ввімкнути творче мислення, праву півкулю мозку, відійти від раціо та почати мислити креативно.
- Тепер можна переходити безпосередньо до створення своєї казки: подумайте, чого не вистачає вашому герою, чого він більше за все прагне, які перепони зустрічаються на його шляху, і чи зможе він дістатися бажаного. Не зупиняйтесь протягом 20-30 хвилин.
- Проаналізуйте свою казку: відмітьте жирною точкою місце у казці, де ваш герой знаходиться зараз. Все, що слідуватиме за цим – це бажане (або небажане) майбутнє. Запитайте себе: чи влаштовує вас хід подій у казці? Що б вам хотілось змінити? Можливо, потрібно написати продовження із хепі-ендом?
Хтось називає це магією, а хтось – закономірною реакцією людської психіки, але ті, хто провели над собою подібний експеримент, дійсно через пів-року- рік починають помічати, що казка стає реальністю. Можна поставитись до цього скептично, а можна спробувати, і подивитись, що з цього вийде.
Обов’язково поділіться своїми враженнями від проведеного експерименту у коментарях!
