І молодша група 15.05.2020
Дитина в соціумі +мовлення дитини
Тема:Світить ясне сонечко.
Мета: Розширювати знання дітей про сонце, розвивати спостережливість,виховувати любов до природи.
Хід заняття:
Розгляд сюжетної картинки сонечко.
– Чи гріє сонечко?
– Якого кольору сонце на що воно схоже?
Гра- забавлянка «Вийди ,вийди,сонечко».
Вийди, вийди, сонечко (роблять махи руками),
На дідове полечко (показують широке поле),
На бабине зіллячко (садять в землю зілля),
На наше подвір’ячко.
На весняні квіточки (уявляють себе квітками),
На маленькі діточки (показують один на одного).
Там вони граються (обертаються навколо себе),
Тебе дожидаються (підстрибують).
Дидактична гра «Кому сонечко потрібне»
Хід гри:
Дорослий називає дитині предмети. Якщо цьому предмету сонечко потрібне, то діти піднімають руки, нібито «промінчики сонця». Якщо не потрібне — присідають.
Гра «Сонечко і хмаринка»
Дорослий показує картинку «Сонечко»
– Якщо світить Сонечко, можна погуляти,
Бігати, стрибати, весело танцювати!
Дитина під музику виконують рухи за текстом.
А коли дорослий показує картину «Хмаринка»
– Якщо хмаринка хмуриться
І загрожує дощем,
Ми сховаємося під парасольку.
Дорослі зачитують казку «Сонечко та хмаринка »
Сонечко та хмаринка
З ранку на вулиці було сонячно. Діти та дорослі, тварини, птахи та рослини ніжилися в лагідних променях сонця. Але раптом на небі з’явилася Хмаринка та надула щічки. Від цього вона стала сірою та затулила собою сонечко.
А потім Хмаринка почала поливати землю дощем. Люди поспішили з вулиць додому, земля стала мокрою. Тваринки та птахи заховалися в своїх домівках, а квітки нахилили голівки до землі.
– Дивись, що ти наробила, Хмаринко! – ображено сказало Сонечко, ховаючись у Хмаринки за спиною. – Своїм дощем ти налякала та розігнала усіх навколо. Бачиш, мене люблять, а від тебе всі повтікали! Ще й мені заважаєш гуляти. Не буду з тобою дружити! – заявило Сонечко Хмаринці.
Хмаринці було неприємно таке чути, тому що вона вважала Сонечко своїм другом. А ще Хмаринка дуже любила людей, землю та все, що росте та живе на землі, та хотіла, щоб всім було добре. Тому Хмаринка вирішила: «Якщо я дійсно заважаю, то краще буду сидіти тихо в своїй домівці та не стану більше лити дощ».
Хмаринка попливла додому, а на небі знову з’явилося Сонечко. На вулиці стало людно, а Сонечко раділо, що тепер Хмаринка не заважає йому гратися.
Так минав день за днем. Хмаринка не виходила зі своєї домівки, а тільки потайки спостерігала, що робиться на вулиці. Та ось одного разу вона помітила, що земля стала сухою, квітки та дерева втратили яскравий колір. Дорослі та діти, а також тварини стали втомленими та засмученими й більше не раділи Сонечку. Сонечко також це побачило і перелякалося: «Що ж робити? Здається, всі втомилися від моїх променів, та їм не вистачає дощику!»
Сонечко вирішило покликати на допомогу Хмаринку, але не знало, як звернутися до неї. Адже воно нещодавно сказало Хмаринці, що не дружить з нею. Сонечко завітало до Хмаринки у гості та не встигло ще нічого сказати, як Хмаринка сама все зрозуміла.
Вона швидко вийшла з дому, надула щічки та почала лити на землю дощик.
Скоро Сонце та Хмаринка побачили, як люди, тваринки та птахи стали бадьорими, а земля та рослини ожили. Так Хмаринка напоїла їх та освіжила повітря.
Сонечко зраділо, що все стало добре, як раніше.
– Вибач, Хмаринко, що я погано про тебе казала, – сказало Сонечко. – Давай з тобою будемо друзями.
– Давай! – радісно відповіла Хмаринка, адже вона так хотіла мати друзів!
З того часу Сонечко та Хмаринка стали хорошими друзями. Тепер вони по черзі виходять на вулицю, щоб нікого не втомлювати довгою спекою чи дощем. Та інколи Сонечко також виходить подивитися, як йде дощик. В цей час на небі з’являється різнокольорова веселка.
Запитання за змістом прочитаного:
– Чи сподобалась вам казочка?
- Як називається казочка,про кого вона?
– Чому Хмаринка образилася на Сонечко?
